Обратите внимание

Запрошуємо Вас взяти участь у Третьому Всеукраїнському конкурсі православних педагогів
02.06.2014, 12:10
Зміни МОН України до Типових начальних планів щодо викладання курсів духовно-морального спрямування
30.05.2014, 11:38
ВНИМАНИЮ РОДИТЕЛЕЙ! Дополнительная информация о курсе "Библейская и стория и христианская этика"
05.04.2013, 10:52
ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВНЕ ПЕДАГОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРОВОДИТЬ ДУХОВНО-ПРОСВІТНИЦЬКІ ЛЕКЦІЇ-БЕСІДИ НА БАЗІ ПНПУ ІМ. КОРОЛЕНКА
31.10.2012, 10:11
Задать интересующий вопрос и поучаствовать в обсуждении актуальных тем мы также можем в социальной сети "В КОНТАКТЕ"
16.03.2012, 13:44
РОЗПОЧАВ РОБОТУ КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПУНКТ З ПИТАНЬ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ
15.03.2012, 12:20
Православный спортивно-туристический клуб "КРОК"
07.02.2012, 11:26
Изменения в работе форума.
30.01.2012, 18:42

Ссылки

Полтавская Епархия Украинской Православной Церкви Мгарский монастырь. Журнал «Мгарскій колоколъ»
Православие.Ru
Молодость не равнодушна Полтавская Миссионерская Духовная Семинария
Украина Православная
Официальный сайт Казанской епархии Паломнический Центр при ОВЦС УПЦ
АПОЛОГЕТ - всеукраинский апологетический центр во имя святителя Иоанна Златоуста  

Код нашей кнопки

 

2012

 

 

 

Михайлець Ж.Г., учитель української мови та літератури, християнської етики Полтавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №29

 

 

 

Міжпредметні звязки курсу

«Біблійна історія та християнська етика» 5 клас

Українська мова та література

 

 


Упровадження елементів християнської етики на уроках української мови та літератури

 

Лише деякі учні отримують в школах ґрунтовну освіту, а більшість – лише поверхову або лише натяк на освіту… це відбувається з тієї причини, що в школах нехтують суттєвим, звертають увагу на нікчемне і пусте…, більша частина знань ковзає по поверхні розуму…

Я.А.Коменський

 

        За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української національної ідеї та державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Тому в «Державному стандарті…» змістом базової та повної середньої освіти насамперед передбачається створення оптимальних передумов «для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина- патріота України».

        Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі курс «Біблійна історія та християнська етика» набуває особливої актуальності.

Основна мета навчально-виховного процесу в сучасній школі – навчити людину жити, сформувати ефективну особистість. Інноваційна освіта передбачає особистісне спрямування, компетентнісний підхід, творче начало, використання найновіших інформаційних технологій тощо.

Компетентність – загальна здатність людини діяти, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, здобутих завдяки навчанню.

Водночас багато вчених, педагогів, письменників, журналістів, політичних і релігійних діячів вважають, що духовно-моральне очищення, оновлення суспільства можливе лише за умови звертання людей до справжніх духовно-моральних істин і цінностей, що подані в Біблії – Старому і Новому Завітах. Біблія – основа християнського віровчення, що з давніх часів прийняте українським народом. ( додаток 1 )

Мета виховання, за твердженням представників гуманістичної парадигми виховання ціннісних орієнтацій, – навчити людину творити себе як особистість.

Гуманітарну лінію у становленні особистості розкриває саме християнська етика.

Одним із вирішальних засобів у становленні духовності людини, її ціннісних орієнтацій є християнська етика, що дає змогу відтворити адекватний рівень дійсності і виступає як універсальний шлях до перетворення загально релігійних цінностей у духовний світ особистості.

Християнська етика активно впливає на молодь, діючи на глибинні психологічні механізми людських емоцій, збагачує її духовний та моральний потенціал, розвиває прагнення до самовдосконалення.

Одним із напрямків прилучення дітей до християнських цінностей може бути краєзнавча, екскурсійно-пошукова робота, інтегрований підхід до навчання.

Молодь тягнеться до світла, а вади сьогодення тягнуть її у темряву.

Більшість дітей відчувають потребу змінитися на краще, але не завжди прикладом для наслідування є православний життєвий досвід, дуже часто це потреба наслідувати кумирів, героїв комп’ютерних ігор, сучасних молодіжних книг.

Важливо проводити бесіди на морально-етичні теми, розв’язувати психологічні ситуації, звички, наводити приклади поведінки біблійних героїв.

«Добрий вчитель не пропустить жодного зручного випадку, щоб навчити чомусь корисному» (Я.А.Коменський)

«Все, що перебуває у взаємозв’язку, повинно викладатися у такому ж зв’язку» (Я.А.Коменський)

Правильна реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання дозволяє оптимізувати весь навчально-виховний процес і сприяє:

·       розвитку мислення, гнучкості та самостійності розумової діяльності, пізнавальної активності учнів (розвивальна функція міжпредметних зв’язків);

·       формуванню світогляду (виховна функція міжпредметних зв’язків);

·       співпраці вчителів-предметників, виробленню єдиних педагогічних вимог у колективі, погодженості у проведенні комплексних форм організації навчально-виховного процесу (організаційна функція міжпредметних зв’язків).

Підвищеної уваги потребує формування міжпредметних зв’язків у школі на сучасному етапі у зв’язку з введенням Державних стандартів освіти, коли активно відбувається процес інтеграції навчальних предметів.

Більшість вітчизняних педагогів одностайні у тому, що необхідно посилювати морально-етичне виховання шляхом залучення педагогічних можливостей християнських традицій.

Міжпредметні зв’язки курсу «Біблійна історія та християнська етика» простежуються безпосередньо у вивченні тем з курсу історії України, світової історії, української та світової літератури, у проведенні виховних годин, що сприяє різносторонньому оглядові та розумінню суті, навчального матеріалу і змісту виховної ролі прикладів з історії та вчинків літературних героїв.

У відродженні втрачених духовних цінностей, утвердженні вічних моральних цінностей мові та літературі належить особлива роль. Тому хотілося б щоб програма української мови та української літератури  були спрямовані на виховання духовно багатої людини.

Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Зазначена мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної і виховної функції освітнього змісту навчального предмета.

Зміст навчального матеріалу програми з української мови розподіляється на чотири змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну.

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовується як дидактичний матеріал мовної та мовленнєвої змістових ліній.

Відповідно до Державного стандарту програмою з української літератури передбачається «формування покоління молоді, здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір…» У ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті.

Згідно з концепцією програми її змістове наповнення передбачає міжпредметні зв’язки, право вибору (для вчителя і учня).

Безумовно, українська мова і література, (як жодна інша навчальна дисципліна) має неабиякі можливості заглибитись у внутрішній світ людини (пізнати людину), розкрити багатогранність, діалектику людської душі.

Органічний зв'язок між вивченням християнської етики та українською мовою, українською літературою нерозривний. Оскільки християнські постулати, моральні засади загальнолюдського характеру є базовими, вони зумовлюють універсалізм шкільного курсу «Біблійна історія та християнська етика». Найперше це стосується дисциплін гуманітарного циклу. Тут інтеграція, взаємозв’язок нерозривні.

Вивчення духовно-етичних проблем, аксіологічні принципи, наголошені у програмі «Біблійна історія та християнська етика» полягають у врахуванні природи людини, вікових та індивідуальних особистостей, національних та регіональних особливостей, в органічному зв’язку з історією народу, традиціями, збагаченні дітей духовно-етичними знаннями, набутті вчинкового досвіду на основі тисячолітньої традиції християнства на нашій рідній землі. (Програма «Біблійна історія та Християнська етика» 1-11 клас)

Завдання курсу «Біблійна історія та християнська етика» полягає в ознайомленні з основними християнськими моральними цінностями; вихованні почуття поваги до традицій роду, любові до батьків і Батьківщини, формуванні особистості на засадах загальнолюдських цінностей (чесності, мудрості, щедрості, лагідності, покірності, справедливості, доброзичливості) та на основі  християнських історичних традицій; сприянні глибокому пізнанню світу, самопізнанню, розкритті та реалізації потреби творити добро, формувати почуття людської гідності.

Кожен учитель на свій розсуд може поєднувати навчальний міжпредметний матеріал, пропонуємо деякі шляхи та методику їх реалізації.

Продумуючи кожен урок, слід надавати перевагу таким формам роботи, які б сприяли виробленню в учнів потребу самовдосконалюватись, орієнтували б їх на християнські цінності, відповідальне ставлення до життя.

         На уроках української мови в 5-му класі реалізація завдання курсу «Біблійна історія та християнська етика» може здійснюватися і через ознайомлення із темами  розділів «Сторінками Старого Заповіту», «Святі люди української землі», «Сучасна людина й духовна культура України» з орієнтацією на сприйняття християнських морально-етичних цінностей як норми власної поведінки, і через аналіз художніх творів, і через діалогічне мовлення, через читання учнями вголос добірки текстів із завданням усно висловити свої міркування з приводу прочитаного. Це можуть бути: робота в групах, невеличкі інсценізації, створення діалогів, а як підсумок – висловлені думки про актуальні проблеми сьогодення.

 

          Завдання розділів курсу можна поділити за змістовою насиченістю, відображеною у таблиці тематичного розподілу текстів.

Українська мова

Біблійна історія та християнська етика

Вид роботи

Завдання

Значення мови в житті суспільства

Тема 8.Гордість і зарозумілість. Вавилонська вежа

Тренувальні вправи

I, II

 

 

 

 

Повторення вивченого у початкових класах.

Частини мови, основні способи їх розпізнавання

Тема 4. Свідомий вибір між добром і злом. Гріхопадіння перших людей

Тренувальні вправи

III

 

 

 

 

РМ. Усне й писемне мовлення. Монолог і діалог

Тема 1. Біблія, її структура та зміст (значення Біблії для людини)

Тренувальні вправи

IV

 

 

 

 

Словосполучення. Будова словосполу-чення

Тема 20. Свята рівноапостольна княгиня Ольга. Поширення християнства на Русі

Тренувальні вправи

V

 

 

 

 

Не з дієсловами

Тема 14. Людина та її завдання на Землі. Мойсей

Тренувальні вправи

VI

 

 

 

 

Диктант

Тема 21. Святий рівноапостольний князь Володимир. Хрещення Русі

Диктант

VII

 

 

 

 

Докладний переказ тексту розповідного характеру

Тема 12. Батьківське благословення. Яків та Ісав

Переказ

VIII

 

 

 

 

Читання художнього тексту (мовчки)

Тема 6. Необхідність втечі від зла.. Праведний Ной. Потоп

Читання мовчки

IX

 

 

 

 

РМ. Лист. Адреса

 

Лист

X

 

 

 

 

РМ. Складання діалогів

 

Тема 5. Наслідки зла. Заздрість. Каїн та Авель

Діалогічне мовлення

XI

 

Як можна побороти заздрість?

 

 

РМ. Усний твір-оповідання про випадок із життя

Тема 13. Уміння прощати. Іосиф і його брати

Твір

XII

 

Чи умію я прощати?

 

 

Аудіювання

Тема 11. Любов як готовність до самопожертви. Авраам та Ісаак

Аудіювання

XIII

 

 

 

 

 

     Пропонований дидактичний матеріал у своїй суті багатофункціональний- сприяє формуванню загальнолюдських морально- етичних засад, поглиблює знання мовних норм, розвиває культуру мовлення.

 

 

I. Прочитайте Біблійне оповідання. Значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словником

 

 

Вавилонська вежа

 

Колись давно всі люди розмовляли однією мовою. Во­ни жили на родючій землі, будували гарні домівки.

Та якось надумали люди збу­дувати високу, до небес, вежу, щоб налякати сусідів і просла­вити себе.

За це на людей розгнівався Бог. Зарозумілість і зухвальство можуть стати причинами багатьох лих. Тому Бог не хотів, щоб такі марнославні та бундючні люди жили скупчено.

Бог не знищив будівничих. Він зробив так, що люди забули свою єдину мову. Кожен тепер промовляв слова, яких інші не розуміли. Таким чином, люди не могли більше спілкуватися й допомагати одне одному. Будівництво припинилося.

Будівничі розійшлися по всіх усюдах і поселилися в різних краях. На місці недобудованої вежі згодом виникло місто Вавилон. Ця назва означає «змішання».

 

■ Дайте відповіді на запитання: за що Бог розгнівався на людей? Як Бог позбавив людей змоги спілкуватися? Чому було припинено будівництво вежі?

 

II. Прочитайте. Перекажіть зміст прочитаного.

 

Згадаймо історію про Вавилонську вежу. Поки будівничих об'єднувала спільна мета й одна мова, вони працювали злагоджено й уміло. Коли люди заговорили не однією мовою, вони перестали розуміти одне одного й змушені були припинити роботу…

Як бачимо, мова об'єднує. Мудрі люди знали це в давні часи, знають і сьогодні.

За Н. Зубицькою.

 

 

З'ясуйте, про яку роль мови йдеться у висловлюванні.

 

 

 

 

 

 III.

«Знайди пару»

 

Як можна зробити світ добрішим? Для цього потрібно знайти другу половину вислову й скласти пораду. Перепишіть. У кожному реченні назвіть усі самостійні частини мови. Поясніть  відомі орфограми.

 

Будь прикладом

остерігайся зла!

Роби добро

для інших людей.

На зло завжди

своїх батьків

І все, що чините,

робіть від душі

як хочеш, щоб вони

ставилися до тебе.

Завжди слухайся й поважай

немов Господові, а не людям!

Стався до людей так,

плати добром.

 

 

IV. Прочитайте розповідь за особами. Скільки осіб бере участь у розмові? Монологом чи діалогом є поданий текст?

 

У давнину до мудреця звернувся один чоловік:

 -І навіщо ти, не перестаючи, читаєш книги, у яких ідеться про Бога й постійні обов'язки людини перед ним?

— А навіщо ти збираєшся сьогодні обідати, адже ти вже поснідав і вчора добряче поїв?

— Ну, як?.. Для того, щоб жити... — здивовано про­мовив юнак.

— І я читаю також для того, щоб жити, бо їжі по­требує не тільки тіло, а й душа, поживою ж для неї є Боже Слово, Святе Письмо.

 

Яке значення має Біблія для людини? Чому потрібно постійно читати Біблію?

 

V. Прочитайте текст. Випишіть із речень 2-3 словосполучення, самостійно зробіть їх синтаксичний розбір (письмово).

 

                                               Княгиня Ольга

Щороку 11 липня православна церква вшановує пам'ять великої рівноапостольної княгині Ольги. Серед вітчизняних діячів, ка­нонізованих церквою, вона є першою з найдавніших святих Київської Русі. Вшанування княгині Ольги набрало значно­го масштабу вже невдовзі після її смерті, за часів правлін­ня її внука, великого князя київського Володимира Свя­тославича. Найпершою і найголовнішою заслугою Ольги було прийняття нею християнства. В княжому роду Рюриковичів вона була першою княгинею-християнкою, готую­чи онукові шлях до подвигу хрещення Русі. Тож Ольга і Во­лодимир здійснюють апостольський подвиг, заслуживши ймення «рівноапостольних».

Княгиня виховувала своїх внуків, серед яких був і князь Володимир, у пошані до Христової віри, в любові до Бога. Вона з ран­нього дитинства намагалася прищепити їм любов до Слова Божого, адже розуміла, що хтось із її ону­ків буде правити Київською Руссю. Княгиня дуже хотіла, щоб майбутній правитель, князь, був послідов­ником Христа і втілював заповіді Божі не тільки в своєму житті, але й у керованій ним країні. Молит­ви, старання, надії Ольги на Бога дали свої плоди: наша Русь стала християнською завдяки тому, що її онук, князь Володимир, у 988 році офіційно запровадив християнство в Київській Русі.

 

Значення невідомих слів з`ясуйте за словником

Бесіда за питаннями

1.    Що є головною заслугою княгині Ольги?

2.Як впливають на життя народу великі люди, патріоти?

        3.Як ти можеш прислужитися своїй Батьківщині, реалізуючи своє покликання?

 

VI. Вибіркова робота в парах.   

Виберіть із запропонованих тверджень лише Заповіді Божі. Запишіть їх. Поясніть написання не з дієсловами.

 

1. Я - Господь Бог твій; хай не буде в тебе інших богів, окрім Мене.

2. Життя – це повинність твоя насущна, виконай її.

3. Не роби собі жодного ідола.

4. Не виголошуй марно імені Господа Бога твого.

5. Пам’ятай день суботній та проводь його свято.

6. Якщо тебе вдарять по лівій щоці, то підстав праву.

7. Шануй батька й матір й довголітнім будеш на землі.

8. Не вбивай.

9. Не чини перелюбу (будь вірним у шлюбі, зберігай цнотливість у ділах, словах, думках та бажаннях).

10. Не кради.

11. Не говори неправди на інших.

12. Не заздри іншим.

 

VII. Диктант                                  

                                         Коли хрестили Русь?

На це питання більшість відповість, що це сталося за князювання Володимира. За це його прозвано Святим. У Києві над Дніпром височіє пам’ятник князю. Він застиг у камені з хрестом у руці…

Князь Володимир був хрестителем Русі, але не першим і не єдиним. В іноземних джерелах знайшли свідчення про цю подію в давніші часи. Перше хрещення нашої Русі відбулося за князювання Аскольда.

Після смерті Аскольда владу захопив язичник Олег. З літописів було вилучено згадки про хрещення.

Минуло сто двадцять вісім років. Володимир вирішив приєднати Русь до християнського світу. Цього разу нова релігія міцно утвердилася на Русі і стала державною.

 

VIII. Переказ     

Прочитайте текст, визначте тему й основну думку. За колективно складеним планом напишіть переказ тексту. Використайте в ньому речення з узагальнювальними словами при однорідних членах речення.                               

                                         

                                        Добре слово

 

В одній дружній родині жила собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося десять років, вона занедужала. Застудилась і злягла. Кашляла і танула на очах.

До нещасної дівчинки почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив що-небудь смачне і поживне: липовий мед і солодке масло, свіжі лісо­ві ягоди та горіхи. Кожен казав: «Треба добре харчуватися».

Оля їла медові щільники й солодке масло, лісові ягоди та горіхи. Та нічого не допома­гало.

Дев'я­ностолітній дідусь Панас якось каже:

— Чогось їй ще не вистачає, а чого — і сам не збагну.

Коли це відчиняються двері й до хати заходить століт­ня прабабуся Надія. Про неї родичі забули, вже багато років сиділа старенька вдома, нікуди не ходила й ніде не бу­вала. Та як почула, що занедужала правнучка, прийшла провідати. Підійшла до ліжечка хворої, сіла на стільчик, взяла Олину ручку в  свою зморщену маленьку руку і каже:

—Немає в мене ні медовичків, ні масла солодкого, ні свіжих лісових ягід і горіхів, ні яєчок перепелиних, ні курячого крильця. Стара я стала. Принесла я тобі, моя мила правнучко, один-однісінький подарунок: щире бажання. Одне бажання лишилося у мене в серці — аби ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечку.

Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилося частіше, щічки ста­ли рум'яні, в очах спалахнули радісні вогники.

— Ось чого не вистачало Олі для одужання, — сказав дід Панас. — Доброго слова.

 В. Сухомлинський

 

 

Бесіда за питаннями

1.    Чому дівчинці не допомагали гостинці родичів?

2.    Що особливого було у словах старенької прабабусі Надії?

3.    Що потрібно кожній людині понад усе?

4.    Як передавати свої щирі бажання іншим?

IX. Текст для читання мовчки 

                                                

                                                     Потоп

Минуло багато років з того часу, як Бог створив Адама і Єву і через непослух вигнав їх з раю. Діти і нащадки Адама і Єви поступово заселяли землю. На землі тривало життя. Але з часом люди почали віддалятися від Бога і робити де­далі більше зла. Зрештою усі їхні думки та прагнення були спрямовані на зло. Вони губили самі себе, убивали й гра бували одні одних у нескінчен­них війнах. На землі перебували насильство та злочини, і в тому сум'ятті ніхто не прислухався до застережливого голосу Бога.

І тоді Господь сказав: «Зни­щу все живе на землі, бо ніхто вже не робить добра; знищу і людей, і худобу, і плазунів, і небесних пта­хів». Однак Він не хотів, щоб усе його творіння зникло безслідно. Бог сподівався, що нове поколін­ня людей і тварин буде покірні­шим і влаштує на землі краще і богобоязливіше життя.

Серед інших людей жив на землі Ной, який вів праведне життя  і здобув милість в очах Господа. Беручись до будь-якої справи, він молився Богу, просив у Нього допомоги, знаючи, що Бог бачить усе, що він робить. У Ноя було троє синів: Сім, Хам та Іафет, які також не зійшли з праведного шляху. За велінням Бога Ной збудував ковчег (великий корабель) і всі щілини в ньому позаливав смолою.

Сто двадцять років працював Ной над будівництвом ковчега і зробив усе, як звелів йому Бог. Коли ковчег був готовий, Бог наказав Ноєві забрати у ковчег свою дружи­ну, своїх синів і їхніх дружин, тварин і птахів, завантажити запаси харчів, і Бог замкнув за ним двері. Через сім днів почалася злива, яка тривала сорок днів і сорок ночей. Вода прибувала й прибувала, доки не залила усю землю, і навіть найвищі гори поринули у водяному вирі. Загинуло все живе — люди, звірі, птахи. Тільки Ноїв ковчег з тими, що були в ньому, погойдувався на поверхні водяного безмежжя.

Нарешті дощ ущух, але вода спадала дуже повільно; ще протягом ста п'ятдесяти днів не видно було ані клаптика суші. У сьомому місяці на сімнадцятий день ковчег зупи­нився на горі Арарат. І спадала вода все більше і більше до десятого місяця, а першого дня десятого місяця вже видно стало гірські вершини. Через сорок днів Ной відчинив вікно ковчега, який він сам зробив.

А потім випустив через вік­но ворона, щоб пересвідчитися, чи знайде той сушу. Але птах не­забаром прилетів назад у ковчег. Через деякий час Ной випустив голуба, але й він повернувся, не знайшовши місця для відпочин­ку. Через сім днів він випустив вдруге голуба, і він повернувся з оливковою гілкою в дзьобі, а це означало, що на землі вже поде­куди виступила з води суша.

Ной зачекав ще сім днів і втретє випустив на волю голуба, і він не повернувся на ковчег, бо земля висохла.

І сказав Ноєві Господь: «Вийди з корабля ти і всі, хто з тобою». Тоді всі вийшли, і Ной спорудив жертовника, щоб принести жертву Господу Богові і таким чином подякува­ти Йому за порятунок. І благословив Бог Ноя й синів його і промовив: «Плодіться й розмножуйтеся та наповнюйте землю! А Я укладаю союз з вами та з вашими нащадками і з усіма, хто виходить з корабля, що жодне тіло вже не буде знищене водою потопу, та й нищівного потопу вже більше не буде». І на знак віковічного союзу з усіма істотами, що живуть на землі, Бог показав на небі променисту семибарв­ну веселку. Ной прожив після потопу ще триста п'ятдесят років. Він знову насадив виноградник, став обробляти зем­лю і розводити худобу.

 

1. Що спонукало Бога покарати людство всесвітнім потопом?

а) люди не послухали пророків:

б) люди почали віддалятися від Бога, усі їхні думки та прагнення були спрямовані на зло;

в) люди стали байдужими.

 

2. На що сподівався Бог, залишаючи живими кращих із людей?

а) Бог сподівався винагородити їх;

б) Бог випробовував їхні сили;

в) Бог сподівався, що нове покоління людей влаштує на землі краще і богобоязливіше життя.

 

3. Чому Бог вирішив урятувати лише Ноя та його родину?

а) Ной тяжко працював;

б) Ной та його родина готувалися до потопу;

в) Ной вів праведне життя і здобув милість в очах Господа.

 

4. Скільки синів було у Ноя?

а) двоє: Каїн та Авель;

б) троє: Сім, Хам та Іафет;

в) четверо: Веніамін, Іуда, Яків та Іосиф.

 

5. Скільки років працював Ной над будівництвом ковчега?

а) сто двадцять років;

б) сто років;

в) сто п’ятдесят років.

 

6. Скільки тривала злива, яка залила усю землю і найвищі гори?

а) 40 днів;

б) 45 днів;

в) 7 днів.

 

7. Кого випускав Ной з ковчега, щоб пересвідчитися, що земля висохла?

а) голуба і ворона;

б) крука і сову;

в) зозулю й голуба.

 

8. Як Ной подякував Господу за порятунок?

а) насадив виноградник;

б) спорудив жертовник;

в) став обробляти землю і розводити худобу.

 

9. Що показав Бог на знак віковічного союзу з усіма істотами, що живуть на землі?

а) веселку в небі;

б) хмарку в небесах;

в) квітку на землі.

 

10. Поміркуй і дай відповідь (5-7 речень).

Як, на твою думку, мають поводити себе люди, щоб жити у злагоді з Богом?

 

 

 

XIII. Текст для аудіювання

 

                                         Жертва Авраама

Через рік після явлення Бога Авраамові у вигляді трьох подорожуючих справдилося слово Господнє: в Авра­ама та Сарри народився син, якого назвали Ісааком. Авраа­мові було тоді сто років, а Саррі дев'яносто. Вони дуже лю­били свого єдиного сина.

Коли Ісаак виріс, Бог забажав звеличити віру Авраама і навчити через нього всіх людей любові до Бога та покори волі Божій.

Бог з'явився Авраамові і сказав:

— Візьми сина твого єдиного Ісаака, якого ти любиш, іди в землю Моріа і принеси його в жертву на горі, яку Я тобі вкажу.

Авраам покорився. Боляче було йому за свого єдиного сина, якого любив більше, ніж самого себе. Та Бога він лю­бив понад усе і вірив Йому безмежно, і знав, що Бог ніколи і нічого поганого не бажатиме. Тож він піднявся ще зрання, осідлав осла, взяв із собою сина Ісаака і двох слуг; взяв дров і вогню для всеспалення і відправився в путь.

На третій день вони прийшли до гори, яку вказав Гос­подь. Авраам залишив слуг та осла під горою, взяв вогонь і ножа, а дрова поклав на плечі Ісаакові і пішов з ним на гору.

Коли вони йшли удвох на гору, Ісаак запитав в Авра­ама:

— Батьку мій! У нас є вогонь і дрова, а де ж агнець (ягнятко) для жертвоприношення?

Авраам відповів:

— Господь вкаже для Себе агнця.

Обидва разом ішли далі і прийшли на вершину гори, на місце, вказане Гос­подом. Там Авраам спорудив жертовник, розклав дрова, зв'язав сина свого Ісаака і поклав його на жер­товник поверх дров. Він уже, було, підняв ножа, щоб заколоти свого сина.

Та ангел Господ­ній окликнув його з неба і сказав:

— Аврааме, Ав­рааме!   Не піднімай руки твоєї на отрока і не роби з ним нічого. Бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога, тому що не пошкодував єдиного твого сина для Мене.

І побачив Авраам неподалік у кущах барана і приніс його в жертву замість Ісаака.

За таку віру, любов і послух Бог благословив Авраама й обіцяв, що у нього буде потомства так багато, як зірок на небі і як піску на березі моря, і що в його потомстві отрима­ють благословення усі народи землі, — з його роду вийде Спаситель світу.

Принесення Ісаака в жертву було прообразом чи пе­редвістям для людей про Спасителя, Який, будучи Сином Божим, буде відданий Своїм Отцем на хресну смерть, в жертву за гріхи всіх людей.

 

    Органічний зв’язок між вивченням української літератури та християнської етики зумовлений, насамперед, їх спільною концепцією. Українська література є потужним носієм ідентичності нації. Вона має стати важливим чинником створення тієї ідеології, без якої неможливо збудувати державу і виховати духовно зміцнілу людину. В основу змісту курсу ”Біблійна історія та християнська етика” покладено художню літературну спадщину видатних українських письменників, що містить зразки досвіду християнської культури тощо.

     Для 5 класу за підручником («Українська література» Раїси Мовчан) пропонується, крім «Вступу» і «Літератури рідного краю», три основні тематичні блоки –  «Світ фантазії і мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи».

    Така орієнтація програми передбачає наявність широкого простору для реалізації пізнавальної, виховної мети з акцентуванням на таких якостях наших пращурів, як: вірність православній вірі, благородство, мужність і мудрість, справедливість, покірність, доброзичливість; покликанням навчати любити, відкривати для себе глибинну сутність поняття Батьківщини, рідної землі; сприянням глибокому пізнанню світу, самопізнанню та реалізації потреби творити добро.

 

     Розділи української літератури співзвучні з тематичними блоками курсу «Біблійна історія та християнська етика» для 5 класу.

Тож учитель має нагоду використати міжпредметні зв’язки на уроках української літератури з матеріалом уроків християнської етики.

За підручником Раїси Мовчан «Українська література» інтегрованість уроків християнської етики з уроками літератури (висвітлення християнських мотивів на матеріалі творів підручника української літератури) можна показати у вигляді таблиці:

 

 

 

 

Українська література

Біблійна історія та християнська етика

Християнські мотиви

Розділ 1. «Світ фантазії, мудрості»

Блок «Християнська культура та людина»

Традиційна духовна й етнографічна культура, християнські корені культурних надбань українського народу.

Розділ 2. «Історичне минуле нашого народу»

Блок «Віра та людина»

Ознайомлення учнів з видатними історичними постатями українського народу, які відіграли вирішальну роль у розвитку духовності,  державності, культури нашого народу.

Розділ 3. «Рідна Україна. Світ природи»

Блок «Бог та людина»

Формування світу як Божого творіння, сприяння його життєвій безпеці та збереженню тривалості життя на землі. Духовний захист людей та живих істот нашої планети.

 

 

 

Наприклад, на вступному уроці «Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Література як мистецтво слова» учителю слід звернути увагу на значенні Біблії для людини. На тому, що Біблія – джерело знань для християн усього світу. За словами Ч.Діккенса, Біблія – найкраща книга, яку знав і знатиме світ. Це була перша книга, яка набула світового значення. Мабуть, ніхто не зважиться, бодай приблизно назвати кількість митців (письменників, художників, композиторів), які звертались у своїх творах до Біблійних оповідей, учених, котрі досліджували Книгу Книг.

Біблія написана прекрасною поетичною, утаємниченою мовою. Біблія – це Книга Життя, це правда, яку повинні знати всі. Книга Книг дає відповіді на важливі запитання, допомагає розв’язувати життєві проблеми. Вона не стільки вчить, що людині робити, скільки показує, якою має бути людина, як можна стати кращими, добрішими. Біблія лише вказує нам, де добро, а де зло. А ми самі вибираємо, як маємо поводитись з людьми.

При вивченні тем з розділу «Світ фантазії, мудрості»  слід відповідально поставитись до підготовки цих уроків, заради дотримання істини слід дібрати такі Біблійні тексти, щоб сучасні діти не сприймали на уроці Святе Письмо як зразок літератури, а відчували його істинність, життєву необхідність для кожного.

На уроці «Міфи і легенди українців», «Про створення землі»  слід підвести дітей до розуміння того, що Бог є творцем світу видимого і невидимого, жодна з гіпотез про створення світу, які наразі панують у науці, не є і не можуть бути такими послідовними і беззаперечними, як біблейська (доцільно відтворити етапи формування світу за шість днів у малюнках).

При вивченні легенди «Неопалима купина» слід пояснити, що означає біблійний вислів «Неопалима купина», його істинне походженя. (Доцільно зауважити, що він відображає стан гнобленого єврейського народу,але невмирущого. Він також був прообразом Божої Матері, Яку не опалив вогонь Божества Сина Божого, коли Він зійшов через Неї з неба на землю, народившись від Неї)

Вивчаючи народні казки, зокрема «Правда і кривда», наголосити на свідомому виборі людини між добром і злом, пояснити поняття «добро» і «зло», на прикладі  образів небожа і дядька показати, до чого призводить те, що людина обирає зло, вплив зовнішніх факторів на вибір людини; виявити у дітей уміння вибирати своє місце, свій життєвий шлях.

Бесіда за змістом казки «Мудра дівчина» допоможе вчителю показати, якими мають бути стосунки батьків і дітей, як дитина проявляє турботу й піклування про батьків. Маруся глибоко шанує свого батька, бажає допомогти в скрутному становищі. Аналізуючи казку, слід зупинитись на назві твору - «Мудра дівчина», розтлумачивши поняття «мудрість» як Божий дар, розмежувати поняття «освіченість» і «мудрість». Донести до дітей те, що мати мудрість – означає використовувати знання для вирішення проблем, уникнення небезпеки, допомоги іншим чинити так само. Мудра Маруся уміло робить вибір між добром і злом, щоб успішно жити.

Вивчаючи твори розділу «Історичне минуле нашого народу» слід наголосити на Заповідях Божих як основі морального життя людства. Опрацьовуючи літописні оповіді «Про княгиню Ольгу», «Про хрещення Русі князем Володимиром», учні повинні замислитись над тим, що після прийняття християнства із грубого жорстокого язичника князь став благочестивим і милосердним християнином, зрозуміти головну заслугу князя Володимира перед нащадками у тому, що народ, прозвавши його «Красним Сонечком», мов до сонця тягнувся до нього і разом з ним прямував до Бога.

Висловлюючи думки з приводу прочитаного у розділі «Рідна Україна. Світ природи», слід зорієнтувати дітей на власне ставлення до навколишнього світу як до дарунку Творця, слід виховувати бажання наслідувати християнські чесноти в повсякденному житті та творити добрі справи. Такі історії, як із сосонкою з оповідання О. Пчілки «Сосонка», трапляються іноді і з людьми, але слід робити певні висновки та змінюватися на краще. Так, сосонка хоче застерегти своїх сестричок від помилок, від пихи та похвальби. Хіба не достойний приклад християнської поведінки?     

Як відомо, навчальний процес на уроках літератури будується за принципом діалогу, полілогу, багатий на імпровізації.

Реалізувати поставлені завдання можливо, використовуючи різноманітні форми, методи та прийоми навчання( відповідно до завдань уроку): слово вчителя, бесіди, демонстрація наочності, дидактичні ігри тощо, надаючи перевагу проблемно-пошуковим методам груповій роботі, різним типам учнівської взаємоперевірки, самоперевірки, самостійній підготовці учнів, а найбільше – завданням творчого характеру.

 

Додаток 4 «Творчі завдання»

Додаток 5 «Нестандартні форми…»

Додаток 6 «Інноваційні методи»


 

 

Спостерігаючи за учнями, виявилось, що під впливом вище описаних міжпредметних зв`язків у дітей з`являється пізнавально – ціннісне ставлення до знань, тобто бажання і вміння учнів оцінити світоглядну і практичну значимість нових знань. Це підтверджує актуальність і доцільність забезпечення міжпредметних зв’язків курсів «Біблійна історія та християнська етика» та уроків української мови та літератури.

 

 

                                          Література

1.    Тевлін Б. Методика реалізації міжпредметних зв‘язків // Сільська школа. – 2004. - № 36. – с.15 – 19.

2.    Мовчун А. Міжпредметні зв‘язки курсу «Християнська етика в українській культурі» // Відкритий урок. – 2008. - № 9. – с. 51 – 56.

3.    Кобзар Л. Інтегроване навчання як засіб оптимізації навчального процесу // Школа. – 2011. - № 11. – с. 76 – 81.

4.    Кобцев Д. А. Інтегроване навчання на уроках української мови. – Х., 2010. – с. 247 – 271.

5.    Основи християнської етики 5 клас. Навчальний посібник. – Свято – Успенська Почаївська Лавра, 2009.

6.    Біблійна історія та християнська етика. 1 – 11 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011

 

 

 

 

                                     Додатки